Сказочный сон

      Казковий сон

То немов наснилося мені,
а тепер пробудження настало.
Ми в саду розквітлому одні.
Ти, немов принцеса, правиш балом. 
Ми в саду розквітлому одні.
Ти, немов принцеса, правиш балом.

Зір тремтливих музика звучить.
Місяць величаво золотіє.
Ще б мені потішити хоч мить
безпорадну в щирості надію.
Ще б мені потішити хоч мить
безпорадну в щирості надію.

Тільки вже нагрянули літа,
що наслала їх недобра фея.
І постала в світі ти не та,
що була довірливо моєю.
І постала в світі ти не та,
що була довірливо моєю.

Боже, як горів я і холов,
серце кам’яні стискали брили.
І моя відшаленіла кров,
і тверезо розтеклась по жилах.
І  моя відшаленіла кров,
і тверезо розтеклась по жилах.

І нема чим правити тобі,
бо давно ми не справляєм балу.
Ніби Попелюшка у журбі,
ти поплач за тим, чого не стало.
Ніби Попелюшка у журбі,
ти поплач за тим, чого не стало.