Божья земля
Вітчизно рідна, ти – як частка раю.
Поміж городів – жител білизна.
Ніколи у житті не побажаю,
щоб зір вбирала інша далина.
Я ніби в храмі Господу молюся,
як бачу невимовну цю красу.
В ряду тополі – як у леті гуси.
Верба полоще у воді косу.
А під горою, на осонні, квіти.
І дозрівають яблука в саду.
На цій землі лиш бути та радіти,
не маючи уяви про біду.
Гарячий дих пливе від стиглих стебел
під невгамовний виляск стрекотняв.
Господь залишив землю цю для себе,
а потім нам її подарував.
Свидетельство о публикации №116052901724
Александр Белов 15 29.05.2016 14:04 Заявить о нарушении