Лелечина доля
О доле, ти, як лелека,
То близька, то знову далека,
Й не можливо вгадати,
Де ж завтра приляжу спочивати.
Чи у теплій хатині біля матері старої,
Чи десь в домовині, посеред землі сирої,
Де кружлятимуть роєм ворони,
А матері проклинатимуть генеральські погони...
Але доле моя, ти, чиста ріка,
Не став перед ворогом на коліна,
Хоч дорога моя є не легка,
У серці завше живе Україна.
26.05.2016.р.Б.
(C) Оксана Олійник
Свидетельство о публикации №116052809067