* * *
А ти недобра і чужа.
Тоді чому ж запала в очі?
Стражданням також є межа.
То згинь же, згинь же, поторочо!
Звабливо знову не мани,
не муч і не катуй ні за що.
Не звинувачуй без вини.
Я не якесь тобі ледащо.
Ніякий я тобі не раб,
якого можна зневажати.
Я може трішечки ослаб,
та мушу сам собою стати.
Уже міняюсь я, уже...
П’ю найгіркіші в світі ліки.
Тебе ж Господь хай береже
і нині, прісно і навіки.
***
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116052805012
Свидетельство о публикации №116052805012
Рецензии
