Чужа
А бачити лиш здалеку роками,
уривки фраз ловити, блиск зап’ястя
і дива не торкатися руками
на світі теж хіба несправжнє щастя.
Хоч з іншим твориш ти життєву прозу
і часто він тобі вчиняє сцени
чи просто так висловлює підозри,
але твоє ім’я святе для мене.
Надійним обгороджена штахетом,
так рідко ти виходиш за ворота.
Потрібно народитися поетом,
щоб оцінити всі твої чесноти.
І щоб тебе належно зрозуміти,
самому не будь-ким потрібно бути.
Я хоч на хвилю хочу стати вітром,
аби солодкий подих твій відчути.
Для нього ти не більше як рабиня,
поводиться з тобою – як федфебель.
А я, відкривши у тобі Богиню,
молюсь і ніжно думаю про тебе.
Чужая
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116052804936
Свидетельство о публикации №116052804936
Рецензии
