* * *
Світлі зорі – в темних небесах,
а в садах – щасливі солов’ї.
Любо нести милу на руках
і п’яніть від подиху її.
Придорожні пахнуть полини.
Срібний навіть в темряві бузок.
Сам я ще не вийшов із весни.
Ще мені до літа цілий крок.
Ще душа моя не опеклась,
ще вона не зраджена поки.
Те, що в тебе буде інший князь,
поки ще мені неутямки.
Ти не знаєш того ще й сама,
що уже обмежений наш час,
що нарізні осінь і зима
невблаганно зваляться на нас.
***
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116052804908
Свидетельство о публикации №116052804908
Рецензии
