* * *
Я – берег твій. У грізнім океані
від злетів і падінь, звичайно, нудить.
І розметавши мальовничі груди,
ти до мети пливеш із сил останніх.
Богоподібна, неземна русалко,
не захлебнись у навіженій піні.
Хай від утоми руки вже камінні
мою ухоплять рятівничу скалку.
Хотів би я дістатися до тебе
й лягти під ноги твердю рятівною,
щоб звідусіль оточеній водою,
тобі усе, як є, відкрилось небо.
Бо в ньому сонце там, в Господній висі.
Там хмар чарівних янгольські торшери.
Як б’ються хвилі об незрушний берег...
Ти на шляху до мне не розбийся.
Я - берег твой
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116052804828
Свидетельство о публикации №116052804828
Рецензии
