неминуче...

…знімки пам’яті солодкі,
як знеболювальні сни…
неминучий біль солоний –
на межі постійно ми:
споглядаємо дорогу
в заблукалім світі мрій
не залишимося вдома
Вірні Богу і собі!..
запаковані у втому
очі в сплющенім жалі
по вузькому коридору
плачуть світлом у вікні…


Рецензии