Дурне

Тож... погляд твій
 солодше меду з перцем.
проходиш повз,
усі хапаються за серце,
а я вмираю.

Торкайся мене ще...
як це?
все пам"ятаю:
тонкі вуста,
мяке волосся по мому обличчі,
та камяна душа,
невідана любові.
Мураха заблукала
по животу и долі...

та чому ми з тобою,
ділили каву вдвох?
і довго задивлялися  на річці.

таке зів"яле людовіччя -
хапатись за дурне й не вічне.


Рецензии