Драгоценность в спорише
А між пишучих друга не знайти,
тим більше, як вони неімениті.
Нездари – ті за вдачею кати,
лиш розіп’ясти здатні чи убити.
Я нещодавно сам таких надбав.
Тепер цілком одягнутий і взутий.
А ще, як звір, тікаю від облав,
пильную, щоб не всипали отрути.
Що слава? Мов на шиї кицьки бант.
Під нею надто зручно тільки блохам.
В усі часи, де пробивавсь талант,
хтось бовванів від зла чортополохом.
Не для пишучих я пишу вірші.
Я співбратів у небі обминаю.
Мій вірш, як річ коштовну в спориші,
хай знайде той, хто справжню вартість знає.
Свидетельство о публикации №116052703676