Кропом i м ятою пахнуть сiльськi вечори...
Кропом і м’ятою пахнуть сільські вечори.
Тягне волого від річки в недавнє осоння.
Зірка блідніє край неба, та ще не зорить
В з’яві одвічній за крок до нічного безсоння.
Сутінь лілова вгортається в синь-фіолет,
Глибшає темінь в садках і далекому лісі.
Тишу сполохає птаха невидимий лет,
Й лячно одізветься сич у густому горісі.
Випливе місяць, осяє довколишній світ:
Трави принишклі, дерева і сонні оселі,
В річці поплава, здрімне між осикових віт
І помандрує, де ждуть його зорі веселі…
27.05.2016.
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2016
Свидетельство о публикации №116052703582
Свидетельство о публикации №116052703582
Рецензии
Так хочется туда, где тишина,
Где мавки и русалки в хороводах,
Забыв земного зелья имена,
Танцуют от заката до восхода...
Х
Подякуємо лагідному слову
І щирості закоханій душі,
Чаклунським чарам золотої мови,
Що живить світлом сонячним віршІ!
Х
З повагою та вдячністю
Любовь Иващенко-Сизых 27.05.2016 15:07 • Заявить о нарушении
Где мавки и русалки в хороводах,
Забыв земного зелья имена,
Танцуют от заката до восхода...
Х
Подякуємо лагідному слову
І щирості закоханій душі,
Чаклунським чарам золотої мови,
Що живить світлом сонячним віршІ!
Х
З повагою та вдячністю
Любовь Иващенко-Сизых 27.05.2016 15:07 • Заявить о нарушении