Відлига
Серед зими завжди буває день
або погожа, сонячна година,
можливо навіть лічені хвилини,
що дух весни відчується лишень.
Ще річка льодом скута, тільки ліс
у кучугурах сніжних по коліна.
Ще не одне в печі згорить поліно,
та вже сльозами скрапує навіс.
Коли ж поллється, ніби із ковша,
то радості додасться і надії.
І сонце вперше брунечки прогріє,
що в них дрімає мавчина душа.
Ще статись можуть заморозки в травні,
як опаде рожевий з яблунь цвіт.
Та птахи вже готуються в політ
із вирію сюди, на рідні плавні.
Оттепель
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116052703543
Свидетельство о публикации №116052703543
Рецензии
