Плугатар
Все ж затягнулася вона,
весна моєї Батьківщини.
Національна посівна
не здійснена й наполовину.
Імперські люті холоди
найтяжчої завдали шкоди.
Ще не відтанули льоди.
Парує на морозі подих.
Сприймаю наш соборний день
не через призму ейфорії.
Світати почина лишень.
Лиш згодом день зазолотіє.
Де ще Шевченків переліг
та послідовників упруги,
я, прикипівши до чепіг,
схилився теж над отчим плугом.
Із Україною в душі
та на устах з іменням Бога,
там, де братерські лемеші,
стараюсь задля перемоги.
Пахарь
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116052703477
Свидетельство о публикации №116052703477
Рецензии
