Дружина
Дружину вірну більше, ніж люблю
я не за те, що з виду – мов Богиня.
Вона мені – як весни журавлю.
В її душі – усе від берегині.
Отож на неї в захваті й молюсь,
бо від її тепла святе начало
країни на ім’я Вкраїна- Русь,
яка соборно з небуття постала.
У час тривог або коли війна,
чи не від неї ласка ніби Божа?
Коли від рани зляжу, то вона
відходить і підвестись допоможе.
А вже як люта смерть обдасть вогнем,
то хто здійснить, крім неї, заповіти?
Вона про мене пам’ять збереже.
Лише вона мене замінить дітям.
Жена
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116052702897
Свидетельство о публикации №116052702897
Рецензии
