* * *
Подав нужденному п’ятак
під дзвонів перегуки.
В ту ж хвилю проросли однак
до мене інші руки.
Всіх намагався обділить,
монет діставши жменю.
І раптом чую – не дзвенить.
Вже порожньо в кишенях.
Вже ані шеляга нема.
Та гнуться й далі спини.
Шапок і баночок чортма,
ще більша половина.
Потрібен не один п’ятак
на спів чи згин уклінний.
І щось тут все-таки не так,
не так щось, Україно!
***
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116052701913
Свидетельство о публикации №116052701913
Рецензии
