Не обiзлитись... Свiтлана Костюк

               
Оригинал:


не обізлитись на цей світ не обізлитись
то як пречистої води з джерел напитись
промінчик втримати в руках зорю в долонях
(ромашки сіяти в полях не заборонять...)
не опускатись до висот що лжевисокі
де розіп'ято твій народ і вбито спокій
де вже стріляють у святе і дуже влучно
не спокуситися б на те що править гучно
на цьому балі сатани фальшивий позір
мені вготовано іще останній постріл
приймаю виклик і сміюсь мені не лячно
на світ цей все ж не обізлюсь а буду вдячна
за кожен досвід і урок за щастя жити
мені б лише
останній крок
не остудити..


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


не обозлиться бы на мир не обозлиться
воды пречистой родников сполна напиться
и лучик удержать в руках зажав в ладонях
ромашки видеть бы в полях в лугах бездонных
не опускаться до высот чей пафос ложен
где распят твой родной народ почти низложен
расстреляны святыни враз в войне удельной
не соблазниться бы на то что беспредельно
здесь правит бал свой сатана насквозь фальшивый
последний выстрел мне узнать придётся милый
без страха вызов я приму чтоб жить отчизне
не обозлюсь припомнит мир меня на тризне
миг счастья отдаю тебе не позабыть бы
последний шаг
в своей судьбе
не остудить бы…