Олександр Блок Вони читають вiршi Дивись, я сплута

Олександр Блок «Вони читають вірші» («Дивись, я сплутав всі сторінки»)
(переклад Володимира Туленка)


Дивись, я сплутав всі сторінки
Допоки цвіт в твоїх очах.
Мій розум в сніговій метілі
Укрив крилами білий птах.

Яка дивинна мови маска.
Чи розпізнає? Бог те зна.
Ти твердо заєш – в кижках казки,
В житті лиш  проза є одна.

Але для мене неподільні
З тобою ніч, ріки імла…
Дими, що, як стовби, застигли,
І рима, що мені співа.

Не будь зі мною ти сувора,
У  масці не дратуй мене.
Прошу, ти в пам’яті не створюй
Вогню, що швидко не мине!


*****
Александр Блок «Они читают стихи»


Смотри: я спутал все страницы,
Пока глаза твои цвели.
Большие крылья снежной птицы
Мой ум метелью замели.

Как странны были речи маски!
Понятны ли тебе? — Бог весть!
Ты твердо знаешь: в книгах — сказки,
А в жизни — только проза есть.

Но для меня неразделимы
С тобою — ночь, и мгла реки,
И застывающие дымы,
И рифм веселых огоньки.

Не будь и ты со мною строгой,
И маской не дразни меня,
И в темной памяти не трогай
Иного — страшного — огня.