Скільки того маЮ? І живеться мені автостопом,
Ну то й що як весна? І цвітінню властиво минати-
В окулярах, вітринах і вікнах … А в калейдоскопі
Дні взористі розмиють дощі, лиш залишивши дати…
Переціджую сни, з них виходять листи або вірші,
Вони знають самі без адреси свого адресата,
Але він, мабуть, вибув, підозрюю врешті ще інше, -
Їх хуцпарки поцупили, ті, що лупаті-цицкаті.
Менше з тим… Нє то нє, себто – най там, цілком кольорово,
Я іду по розмітці, спиняю вантажену фуру,
Нерозмитнені сни, десь під ранок, спроваджу до рову,
Й на узбіччі хайвею припаркуюся для перекуру.
Скiльки того маЮ...
© Copyright: Фиолетта, 2016
Свидетельство о публикации №116052610671
Свидетельство о публикации №116052610671
Рецензии
Сильно сказано! Всі ми нині живемо автостопом.... Таке нині життя...
Артур Грей Эсквайр 27.05.2016 22:27 • Заявить о нарушении
Артур Грей Эсквайр 27.05.2016 22:27 • Заявить о нарушении
Доїхати б... Які дороги, таке й життя. Дякую за відгук.
Фиолетта 14.06.2016 23:53 Заявить о нарушении
Фиолетта 14.06.2016 23:53 Заявить о нарушении