Рiшення, або Все те, що за жiночою усмiшкою

Пильнувала себе, наче та наречена до шлюбу...
І недоброго слова ніхто не промовить услід.
Самота у чеснотах... Та ось ти з’явився... На згубу?
Чи то клином зійшовся на тобі увесь білий світ?

Я не стану хвалитись життям. Не поскаржусь на долю.
Що було, те – моє, не повернеш минулі роки.
Я сама обирала стежки – і неволю, і волю.
Слів нема, що спроможні закреслити долі рядки.

Я буваю щаслива, а сльози ніхто не побачить.
Краще звикни до усмішки – усмішку втримаю я.
Може статись, ця зустріч для тебе нічого не значить.
І не знай, що приховує усмішка світла моя...

**********************************************

Перевод Инны Гавриловой

http://www.stihi.ru/2016/05/29/631

Я себя берегла и блюла,как невеста до свадьбы...
И недоброго слова никто не промолвил во след.
Мол, невинность сама...до тебя..на беду ли? Ах, знать бы?!
Ты вошёл в мою жизнь,будто клином сошёлся весь свет.

Ни хвалить,ни корить я не стану ни жизнь и не долю.
Всё, что было- моё и назад не вернуть - вышел срок.
Я сама выбирала себе и неволю ,и волю.
Жизнь нельзя зачеркнуть и по-новой вписать между строк.

Я хочу быть счастливой и слёзы в улыбке запрячу.
Привыкай же к улыбке: она для меня,словно щит.
Может встреча со мной для тебя ничего и не значит.
Так не знай же и то,как душа сквозь улыбку болит...


 29.05.2016г.