Крылья

Художник Владислав Ерко

     Перевод Лины Костенко

И правда крылатым земли не надо,
Нету земли, так небо наградой.

Нет чиста поля, так волю получишь,
Нет твоей пары, так будут тучи.

В этом наверное птичья награда,
А что человечек, его в чем же правда? 

Живет на земле, но сам не летает,
Вечно мечтает и крылья ломает.

Они, эти крылья, не с пуха и перья,
А с правды, честности и доверия.

У кого-то из верности, любовного взрыва,
У кого-то из вечного души  порыва.

У кого-то с искренности в работе,
У кого-то в щедрости и заботе.

У кого-то из песни, высокой мечты,
Или поэзии без суеты.

Как будто бы ты не совсем и летаешь...
Но крылья ведь есть и ты ими махаешь!

    Ліна Костенко - КРИЛА


А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.

Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.

В цьому, напевно, правда пташина...
А як же людина? А що ж людина?

Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!

Вони, ті крила, не з пуху-пір"я,
А з правди, чесноти і довір"я.

У кого - з вірності у коханні.
У кого - з вічного поривання.

У кого - з щирості до роботи.
У кого - з щедрості на турботи.

У кого - з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.

Людина нібито не літає...
А крила має. А крила має!