Туманная поэзия любви - укр

Коли закоханий рядки римує вільні,
його кохану вряд чи в них знайдеш.
Це й зрозуміло. Так парує ранком
закохана у сонце до нестями
ріка, що переповнена теплом,
яке вона у спеку полудневу
одержала, а зараз віддає
холодним берегам і осокорам.
В химерних пасмах водяної пари
немає сонця, є лише любов
до нього, і подяка, і чекання.

25.05.2016

Подстрочник.

Когда влюбленный рифмует вольные строки,
его возлюбленную вряд ли в них отыщешь.
Это и понятно. Так утром дышит паром
неистово влюбленная в солнце
река, которую переполняет тепло,
полученное в жаркий полдень
и отдаваемое ею сейчас
холодным берегам и осокорям.
В причудливых прядях водяного пара
нет солнца, есть только любовь
к нему, и благодарность, и ожидание.


Рецензии