Таврiйський степ

Таврійський степ - за обрій килимами...
Така безмежність, велич і краса!
Біжу, п'яніючи, між полинами,
Із жайвором злітаю в небеса,

Здіймаю руки і торкаюсь неба,
Співаю так, що ген іде луна.
Мені нічого іншого не треба
Лиш неповторна ця краса земна.


Рецензии