Таврiйський степ
Така безмежність, велич і краса!
Біжу, п'яніючи, між полинами,
Із жайвором злітаю в небеса,
Здіймаю руки і торкаюсь неба,
Співаю так, що ген іде луна.
Мені нічого іншого не треба
Лиш неповторна ця краса земна.
Свидетельство о публикации №116052409998