Мені інколи здається, що совок не вмер.
Хай тепер і Україна, а не СеСеСеР.
Ті ж самі пропагандисти, де не зробиш крок.
Помінялися герої, та не вмер совок.
Ні, не вбили те червоне за єдину мить,
Хай тепер на тому місці жовте і блакить.
Там одну ганьбили мову чорні, як шпаки.
І тепер ганьба для мови, тільки навпаки.
Заздрість та ж, ті ж кар'єристи, і такі ж звання,
І такий же шлях в майбутнє наче навмання.
Інші лозунги, промови, але ті ж куми.
Всі живуть в свою кишеню, як тоді і ми.
Всі крадуть, як і раніше, хто як це зумів,
По-совецькі призначають нових ворогів.
В рамках інших декорацій живемо тепер.
Та здається і ще більше, що совок не вмер.
Мен нколи зда ться, що совок не вмер
© Copyright: Алексей Смирновъ, 2016
Свидетельство о публикации №116052403254
Свидетельство о публикации №116052403254
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.