Занотуй на кратчастім папері
трохи літа, кавальчик весни,
не забулось… і ще до тепер я
прошу їх у словах воскреси.
Заштрихуй кілька дат календарних,
у яких таки щось відбулось
в затамованих снах, та не марних,
розполохане все ж збереглось.
Намалюй на альбомнім форматі
акварель ізнебеснених мрій,
що юрмилися, наче пернаті
в передчассі тривог і стихій.
Загаси у вікні своїм світло
і поглянь в опівнічний етер,
з того літа - розховстаний вітром
курить зоряний шлях дотепер.
Розклади у рядочки катрена
пересипані в душу слова,
подивися - на рідні терени
клин лелечий верта ізнова.
***
Навіяне композицією "Мить" Слави Вакарчука
Поету
© Copyright: Фиолетта, 2016
Свидетельство о публикации №116052410217
Свидетельство о публикации №116052410217
Рецензии