…іще не значить те нічого,
що ти малюєш біль-учора
в своїх образах на ввесь світ,
так само, як на мене й ні…
крім того простору саМого,
де нині тиша безутомна,
всі переплуталися дні…
коли залишаться самі
не йдуть у напрямку одному
шукають душі свого бога…
виходить зраджує усім
прутка нам з вами, наша хіть…
чим же завадить сміх сумному,
коли із вітром світ у змові?
як то: невинні, й винні теж?..
б’ючи другого ранимо себе
безмовно…
як i себе...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2016
Свидетельство о публикации №116052307983
Свидетельство о публикации №116052307983
Рецензии