До тебе думкою лечу
дерева гіллям розпустили коси.
Лечу у снах до тебе, Україно мила,
збиваю подумки босоніж чисті роси.
Буяє свіжа зелень у саду,
джерельце ранком дарить прохолоду.
Я вірю, знаю – знов тебе знайду,
коли прийдеш по кришталеву воду.
Ми сядем під калиною удвох,
моя голубко, птахо сизокрила.
Як серце б‘ється, знає тільки Бог,
твоя любов мене на чужині зігріла.
Ніч зорями застелить чисте небо,
немов би господиня скатертину.
Усім єством, в душі лечу до тебе
з блаженством уявляю ту картину.
У снах далеку відстань подолаю,
крилатим птахом в небо підіймусь.
Погляну на красу рідного краю,
свою Вітчизну – Київськую Русь.
23.05.2016
Свидетельство о публикации №116052305046