Мовчки дивимся у небо
Хмари видно, сонця промінці,
Ввечері коли на небі темно
Є і зорі там в височені.
Ти мій сонячний промінчик,
Я твоя нічна зоря
В тебе серця мого ключик
Маю сяйво лиш від тебе я.
День і ніч , це ми з тобою,
Як два полюси Землі
Хоч і так, але судьбою
Ти обраний з небес мені.
Розкриваєм крила світу
Поєднав наше серцебиття
Немов би паросточок квіту
Давай створим нове життя.
Цей паросток наповнений любов'ю
П'янким ароматом тепла,
Він буде схож на нас з тобою
Долею кристально ясним янголя.
Я буду дякувати Богу
За всю турботу, почуття міцні
За тебе, нашу перемогу
Що дали шанс відчути,
Як це бути,
Найщасливішою..хоч увісні..
Минуло бiльше року
© Copyright: Елена Нимченко, 2016
Свидетельство о публикации №116052303224
Свидетельство о публикации №116052303224
Рецензии