що ти бачиш там, за його руками
за його коханками та ляльками
за всіма таємницями і замками
за холодним вітром його душі?
що ти робиш, жінко, в його обійсті
в тій оселі клятій, що досі бісить
в тій постелі, знову і знов – навіщо
до яких ти прагнеш іще вершин?
що ти можеш – дійсно, ну що ти можеш?
ти його не втримаєш, не стриножиш
забагато тої важкої ноші
забагато чорних чужих знамен
забирайся звідти, рушай на північ
за тобою чути вже третіх півнів
і коли прокинеться він опівдні –
не згадає жодне з твоїх імен
що ти бачиш там, за його руками
© Copyright: Екатерина Егоренкова, 2016
Свидетельство о публикации №116052106683
Свидетельство о публикации №116052106683
Рецензии