Сантехнiк i почуття, або Зненацька

З квітами, поголений, тверезий,
наш сантехнік вулицею йде.
Може, поспішає на імпрезу.
Може, навіть там фуршет буде.

Дивина, я знав його роками...
Очі і букет – мов до зірок...
Але я схиляюся думками:
там не обійдеться біз жінок...


Рецензии