…не знатиме серце спокою без неї,
незримо хворіє Любов’ю душа…
натхненно у снах обіймаємо Небо,
спливає у відліку час, як вода!..
віддалені мрії досяжні, як Віриш,
в словах не забуті, п’янкі почуття…
вдихаєш її, ні з ким більш не ділиш,
вигукуєш з вітром знайоме ім’я.
тебе половина – Вона!..
тебе половина...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2016
Свидетельство о публикации №116052101226
Свидетельство о публикации №116052101226
Рецензии