Яка ж стихія може бути люта!
Змітає все, що стріне на путі.
Хоч проводи косами переплута,
Хоч шифер позрива вона з хатів.
А то вкрива прозорим голольодом
Траву, дерева і гілки кущів,
Кришталить іскрами та діамантом льоду –
Так заморозить сміх зими дощів.
Столітню велич сосняного лісу
В хвилину переломить, як сірник.
Ялинки висотою кипарисів
Зламає вмить, як слід – сухий патик.
І білий день замінить в темінь ночі,
А не сховавсь – знесе і зіб'є з ніг.
Таку красу побачить я не хочу,
Достатньо навіть наслідків мені.
8.01.2006
Стихiя. Етюд
© Copyright: Валентина Козаченко, 2016
Свидетельство о публикации №116052007330
Свидетельство о публикации №116052007330
Рецензии
Змитае всэ , Що стринэ на шляху,
--------------------------------
Хоч шифер позрывае на даху...
Здравствуйте ,Валентина! Прочитал, может спорно,но я считаю ,что так будет более по Украински.
С уважением,
Владимир Кусков 20.05.2016 18:59 • Заявить о нарушении
--------------------------------
Хоч шифер позрывае на даху...
Здравствуйте ,Валентина! Прочитал, может спорно,но я считаю ,что так будет более по Украински.
С уважением,
Владимир Кусков 20.05.2016 18:59 • Заявить о нарушении
Здравствуйте, Володя! Вы просто в яблочко.
Это этюд, кострубатый, для дальнейшей
шлифовки.И у Вас это получилось прекрасно.
Спасибо. Валентина.
Валентина Козаченко 21.05.2016 08:41 Заявить о нарушении
Это этюд, кострубатый, для дальнейшей
шлифовки.И у Вас это получилось прекрасно.
Спасибо. Валентина.
Валентина Козаченко 21.05.2016 08:41 Заявить о нарушении