Лишень коли з тобою розмовляю
Душа наповнена вогнем
Проте даремно потішаю
І знов стаю для себе палачем.
Я полюбляю твої очі
Для мене вони подих у воді.
Хтось із них тебе мені пророчив,
А я… згубив тебе блуждаючи в пітьмі.
На що мені зі світу така кара
На що я заслужив собі таке
Тепер напевне знаю: щастя – мара,
Яку я хочу більш за все.
(10.01.2015)
Лишень коли з тобою розмовляю
© Copyright: Иосиф Адоньев, 2016
Свидетельство о публикации №116052002638
Свидетельство о публикации №116052002638
Рецензии