Подивився на нього...
Ну - я!
То вже точно!..
Це ж не тільки обличчя...
Це ж рухи душі...
І нехай він складався тоді позаочно,
але ж - я!!!
Хоч і поки не пише вірші...
Подивися на нього...
Ну - ти!
Безперечно!..
Ті ж проіскрені очі, що зла не чека
від людей...
І така ж у перфекціях гречна
намальована Вишнім дитяча рука...
Подивися на нього...
Ну - він!
І не треба
в тих поєднаннях бачити тільки східці
на коханням і вдячністю створене небо,
що з'явилось як витвір самотніх митців..:)
Тоша
© Copyright: Александр Ноцкий, 2016
Свидетельство о публикации №116052010324
Свидетельство о публикации №116052010324
Рецензии
