Невиплакані сльози… Важкість в горлі…
Придавлене минулим майбуття…
Напоєні невіглаством дороги…
І молодість… Чиєю ти була?
Чиї гіркі пісні в тобі звучали?
Хто у тобі знаходив зиск? Хто – храм?
Чому тоді жалі перемагали?
Хто виплітав болючість мелодрам?
Гнівливість відбулася у безсиллі…
Терплячість стала краплею води…
Птахи кружляють в Небі, завжди вільні…
Пройшли крізь Долі Сонячні дощі…
Невиплакані сльози… Важкість в горлі…–
Ілюзії, розіграні Життям…
Поміж неусвідомлених історій
Лише Любов не знає забуття…
19.05.2016
Невиплаканi сльози Важкiсть в горлi
© Copyright: Катерина Жебровська, 2016
Свидетельство о публикации №116051904009
Свидетельство о публикации №116051904009
Рецензии