Я сьогодні встала рано, до рання,
Буйним цвітом квітне вся моя земля,
Бджоли в кронах яблунь радісно гудуть,
І радіє серце: завтра знову в путь.
Там мене чекає тітоньки село,
За Дніпром ревучим гомонить воно,
Під Золотоношою - Кедина гора,
Літо, поле, річечка лагідна пора!
Мрії юні й спогади полонили знов:
Там моє коханнячко, перша там любов.
Тільки вже коханого там давно нема,
Спогади завіяла холодом зима.
Скільки літ відсяяло, скільки зим пройшло!
Вже про ті побачення, забува село.
Танці до світаночку пам’ятаю я,
Перший поцілунок, посмішка твоя…
Знаю, мій коханий, ходить по морях,
Де зірки над обрієм і чужа зоря,
Він давно одружений, діток двоє є,
Та кохання першеє пам’ята своє.
За Дніпром плавучим є така земля,
Де мене чекає мамина рідня,
Бджоли в кронах вишень радісно гудуть,
І радіє серце, завтра знову в путь!
Спогади
© Copyright: Татьяна Маркова 3, 2016
Свидетельство о публикации №116051902615
Свидетельство о публикации №116051902615
Рецензии