Німий Ніколь
( Іронічна балада )
Негідну жінку покохав король,
вродливу з виду, та в душі – повію,
Один лише слуга німий Ніколь
йому таємно в тому протидіяв.
Король коханці замок збудував,
прикрасив щедро золотом палати.
Але народ про неї правду знав.
Отож король був прозваний Рогатим.
Коли до любки приїздив король,
суцільна починалась пиятика
Вельможі веселилися і голь,
лунали тости і веселі крики.
І кожен, що бажав, то те й робив.
Вже навіть військо не вважалось військом.
Послам заморським вистачало див
у неблагополучнім королівстві.
Але чомусь, мов хтось зачаклував,
терпіли люди короля й повію.
Хоч не було в державі хліба й прав,
ніхто ні смут, ні сумнівів не сіяв.
Не міг ні слова мовити й Ніколь,
як подавав монархові прикраси,
хоч знав від інших краще, що король
ні в чім не рівня навіть свинопасам.
Немой Николь
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116051901539
Свидетельство о публикации №116051901539
Рецензии
