Землякам
Торговиця вся на горі,
Новоархангельськ – у долині.
Як Буда й Пешт, як дві зорі.
Між них Синюхи диво синє.
Сади в розкішному цвіту,
відбиті у дзеркальнім плині.
Вербовий дух, а на мосту
легкий чи чадний пах бензину.
І я, де скелі серед трав,
життя прожив би, як людина.
Та ще з дитячих років знав,
що рідний край навік покину.
Усе тягнуло за жита,
туди, де падали комети.
Мене більш вабили міста,
бо тільки там живуть поети.
Розпочиналося ж все тут.
В рядки вплітались перші рими...
Літературний інститут
давно у мене за плечима.
Ще є попереду роки...
Мій труд високий – не забава.
Я ще засяю, земляки.
Моя ж, істотно, й ваша слава.
Землякам
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116051901443
Свидетельство о публикации №116051901443
Рецензии
