Я не лише укра нка, перш за все я - християнка
І для мене Ідеалом є Один Господь Святий.
І хоч люблю я народ свій, той, що носить вишиванки,
Та мовчати вже не сила! Я скажу слова такі:
Український мій народе, весь покайся перед Богом
І віддай Йому всю славу, гідний бо лиш Він її.
І прийде Господь на поміч, і країні допоможе,
Бо Він Бог - людинолюбний, милосердний і благий.
Не присвоїм собі слави, бо усі ми дуже грішні.
Зрозуміти це щоб, треба очі й вуха нам відкрить.
Що ми бачимо і чуєм? Нецензурщина огидна-
Це слова. Діла - не кращі, соромно перелічить:
Брехні, ненависть, аборти. І доходи у конвертах.
Нелегально ми працюєм і чекаємо, що враз
Економіка розквітне і зростуть доходи щедро.
"Всі ми чесні! А шахрайство...Лише в Києві у нас!"
Екстрасенси, порносайти стали нормою в державі.
А коли хтось зізнаЄться, що в блуді- той молодець!
Всі гріху зааплодують і щось схвалююче скажуть.
А якщо християнин ти? Та ти що?! Тобі "кінець".
Скажуть: "Біблію читаєш?! Хочеш розуму лишитись?!
Краще їдь у санаторій та знайди собі когось.
Телевізор ігноруєш? Як же ти так можеш жити?!"
(Пишу я вам, люди, правду.Все це чути довелось.)
"Всі ми - білі і пухнасті! Навкруги - одні бандити!
Всі від нас чогось бажають й дихати нам не дають!"
...Господи, Творець Всесильний, Ти навчи нас чесно жити
І прости гріхи нам, Боже!- я за весь народ молЮ.
Боже, прошу, повертайся і прийди у наші школи,
В технікуми і ліцеї, в ВУЗИ й наші дитсадки,
Щоб з дитинства люди знали, що Ти бачиш все навколо,
Що Ти чуєш кожне слово і усі наші думкИ!
Щоб страх Божий поселився в серці кожної людини,
Що живе на Україні, де і я живу такОж.
Як бажає моє серце, щоб народ мій відродився.
Дай Богошукання людям, прошу я Тебе, мій Бог!
...Я не лише українка, перш за все я - християнка.
В християнській Україні я живу й пишУ вірші.
Україна- це не лише - раз на рік ми в вишиванках.
Християнство - це не назва, а стан серця і душі...
Свидетельство о публикации №116051809471