х х х
До твоєї тіні золотої
Лину я вустами золотими...
Літа промінець сльоту загоїв,
Що про неї ти шепочеш стиха.
І сльота, і сльози - все у жмені,
І разок перлинний гріє груди.
Ти сховав у біль моє імення:
Дякую - не згине від застуди,
Зводиться поволі сяйвом диму
З комина сріблястого хиткого,
Тягнеться вустами золотими
Серденька торкнутись золотого.
Лину я вустами золотими
© Copyright: Любовь Иващенко-Сизых, 2016
Свидетельство о публикации №116051800712
Свидетельство о публикации №116051800712
Рецензии