Борис Пастернак Зимова н ч переклад Володимира Тул

 Борис Пастернак «Зимова ніч»
(переклад Володимира Туленка)
 
Мело, мело по всій землі,
Терпіть – не сила.
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла.
 
Як роєм влітку комарі
Спішать на вогник,
Сніжинки линули згори
До рам віконних.
 
Ліпила віхола на склі
Овали й стріли.
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла.
 
На стелю, наче на нічліг,
Лягали тіні.
Плетіння рук, плетіння ніг
І доль плетіння.
 
Два черевичка з ніг самі
Спадали раптом.
І віск застиглими слізьми
На плаття капав.
 
І все втрачалося в імлі,
У сиво-білій.
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла.
 
На свічку дмухала імла,
І жар спокуси,
Здіймав, як ангел, два крила
Хрестом у русі.
 
Мело весь лютий по землі,
Й таке вже діло…
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла.
   
*****

Зимняя ночь

Мело, мело по всей земле
Во все пределы.
Свеча горела на столе,
Свеча горела.

Как летом роем мошкара
Летит на пламя,
Слетались хлопья со двора
К оконной раме.

Метель лепила на стекле
Кружки и стрелы.
Свеча горела на столе,
Свеча горела.

На озаренный потолок
Ложились тени,
Скрещенья рук, скрещенья ног,
Судьбы скрещенья.

И падали два башмачка
Со стуком на пол.
И воск слезами с ночника
На платье капал.

И все терялось в снежной мгле
Седой и белой.
Свеча горела на столе,
Свеча горела.

На свечку дуло из угла,
И жар соблазна
Вздымал, как ангел, два крыла
Крестообразно.

Мело весь месяц в феврале,
И то и дело
Свеча горела на столе,
Свеча горела.