* * *
Я заздрю Вам. Коли б і я так міг
байдуже Вашу відхилити руку.
А ще б мені освоїти науку –
не хтіти впасти біля Ваших ніг.
Ви та, кому я болісне „прощай”
в житті своєму прохриплю востаннє,
від кого з нерозділеним коханням
потраплю в пекло чи в Господній рай.
Немов змія, між нас чітка межа.
Я не Адам, а Ви тим більш не Єва.
Плоди медові на чужих деревах,
а нам лиш листя мертвого іржа.
І салютує запізнілий грім
мені за те, що вистраждав до краю.
Я Вас на тому світі не признаю,
як не признали Ви мене на цім.
Я завидую Вам
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116051802062
Свидетельство о публикации №116051802062
Рецензии
