"Вже розлінилось сонечко ясне..."
Вже розлінилось сонечко ясне, -
не хоче зігрівати землю...
По стежці фея лісова бреде,
вдягнувши капелюшок теплий.
Вона така тендітна і мала,
хоч знає безліч чар таємних.
Вернути час не в змозі і вона,
та зробить кілька днів приємних.
Золотоволоса дівчинка оця
через поля, степи, ліси мандрує.
На свято до когось
з вітаннячком прямує.
Несе йому здоров'ячко міцне,
щасливі дні, і сни всі кольорові.
Несе кохання вірне, чарівне,
і повен кошик яблук солодових.
А імениннику вже буде вісімнадцять,
його чекають таємниці світу.
Тому бажаєм, щоб до двадцять,
ти хоч частину їх зумів відкрити.
Хай посмішкою починається твій день,
і щирий сміх тебе не покидає.
Хай щастя розпускається щодень,
і кожна мить святковою буває.
Вже розл нилось сонечко ясне...
© Copyright: Мария Солонинка, 2016
Свидетельство о публикации №116051704124
Свидетельство о публикации №116051704124
Рецензии