"Зустріч і прощання"
Б'ється серце, о швидкий мій коню!
Зупинить тебе - це вже марна річ.
Вечір ніжно колихає землю сонну,
за найвищу гору зачепилась ніч.
Дуб у тумані десь майорів -
величний, могутніший за людей.
Там чорна темрява із-за кущів
дивиться сотнею чорних очей.
Я бачу тебе - і радісна ніжність
заповнює чарівний погляд твій,
і в серце моє вливається свіжість,
і кожне зітхання - тобі одній.
Рожевий рум'янець весни твоєї
це миле обличчя твоє оточив.
О Боже! Ніжності цієї
я сподівався, та не заслужив.
Проте уже ранкова зірка
віщує нам розлуки страх.
Яка жага у поцілунках,
який же біль в твоїх очах!
Я йду, а ти стоїш і дивишся на мене,
і бачу сльози у твоїх очах...
Коханим бути - відчуття блаженне,
кохати - ніби жити в небесах.
переклад з німецької
Зустр ч прощання
© Copyright: Мария Солонинка, 2016
Свидетельство о публикации №116051704084
Свидетельство о публикации №116051704084
Рецензии