…кожної літери слабше мовчання,
нас доторкаються краплі дощу...
ніжність ранкова штурмує світанням,
мріями пестить весни наготу –
долі плетуться в розраді… з Любов’ю
всотує Вічність усе, що було:
відчаєм, страхом, із голосом крові
небо схвильоване навхрест веслом…
в шелесті бляклих прорізів тиші
вбачу в уяві я постать твою,
хмари думок мене заколишуть,
з ними, мов біженець – тугу втаю…
схвильоване...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2016
Свидетельство о публикации №116051701256
Свидетельство о публикации №116051701256
Рецензии