І недоречно якось блискавка майнула
І полум'ям звивалась на душі.
Я думала,наївність-це минуле...
Без неї не існує почуттів...
Я розуміла,що натягнуті всі струни,
Навколішки підходить майбуття.
Але хіба закоханими бути
Є сенс такого юного життя?
В піднесенні літати,не губити
Здоровий глузд та щирі почуття.
Так,я скажу,когось сильно любити-
Це сенс усього нашого життя!
***
© Copyright: Татьяна Харькова 2, 2016
Свидетельство о публикации №116051710990
Свидетельство о публикации №116051710990
Рецензии