Без права володіння, без надії
На почуття… Лише одні бажання.
І знову входять у шалені мрії
Вже рідні очі, тільки без кохання.
Ми, як вогонь і лід, земля і небо,
І в кожному із нас щось невідоме.
А я зруйную цілий світ для тебе,
Ти в пристрасті моїй забудеш втому.
Обпалиш, мов вогненними, вустами,
Без права володіння, без надії…
Вже осінь закидала нас листами,
Спустились роси на пухнасті вії.
Вогонь і лід. Чужі. Та знову разом.
Земля і небо. Пристрасть без кохання.
То осінь нас звела нечутним джазом,
Ти - мій наркотик, я – твоє бажання!
Без права волод ння
© Copyright: Татьяна Гала-Булгакова, 2016
Свидетельство о публикации №116051508452
Свидетельство о публикации №116051508452
Рецензии
Доволі цікава робота, тілки є одне питання: хіба цього вірша ніхто не бачив, оскіль ніхто не відгукнувся? Тетяночко, я дуже радий за тебе, не засмучуйся на цьому дивному мовчанні колег-поєтів. Іноді на самоті бути краще.
Сергей Лабутин 07.10.2016 12:33 • Заявить о нарушении
Сергей Лабутин 07.10.2016 12:33 • Заявить о нарушении