Ливень
Спочатку єдина краплина
упала, як Божа сльоза.
А згодом, неначе лавина,
пролилась на мене гроза.
І хмари, клубочучись грізно,
котилися, мов навісні.
І нікуди було (та й пізно)
із поля тікати мені.
Грунтівка раптово розмокла.
Грязюка свинцем на ногах.
І рвали загати потоки
до річки в чужих берегах.
Між спалахів блискавки й грому
настирливо пхаю вперед
(не котиться він по грузькому)
улюблений велосипед.
До траси дістанусь, як смеркне
і краплі осипляться з віт.
Дорога згори до райцентру
легкою буде, як політ.
Свидетельство о публикации №116051502218