Венец творения

Почалось наше життя,
З першой голови Буття,
Розкажу вам все, як треба:
Бог створив спочатку небо

Й землю із води водою.
Та була вона пустою,
Божий Дух  носився тільки
Та не знаємо ми скільки!
Бог сказав: «Хай буде світло!»
Це була перша молитва
Має силу Боже Слово
Світло є, сказав: «Чудово!

Треба тільки назву дати.
Темряву запер за грати,
«Ніч» буде твоє ім;я,
Світло – «день», разом – сім;я!»

День минув, а скрізь – водичка,
Ллється, б;ється і біжить,
І створив Наш Бог твердичку,
З під води раптово – вмить!

Так сподобалось Йому
ТЕ, що вийшло – гарно!
Оце справа – потому
Порався не марно!

Так! Увага! Май терпіння
Красень Божого творіння
Скоро вийде з Духа Бога…
Через прах його дорога.

Взяв наш Бог земельки жменьку,
Що створив на третий день,
Розтулив могутню пельку,
Вдунув дух Свій Велетень!

За взаємною Трьох згодою,
Вийшла образом й подобою
Над  травичкою й твариною
Сила, що звалась Людиною!