Лелечим гніздам коло хати,
В раю маленького ставка,
Так захотілось розказати,
Яке життя у Тартака.
Дрімають сосни під горою
І сердяться на жабокрик,
Що так зривається водою.
І сон святий,звичайно ж,зник.
Виходить сонце із-за лісу,
Ковтає струменем туман.
А щебет, квакіт- хоч записуй,
Ну, просто рветься на таран.
То тут, то там скидає риба,
І сяє сріблом очерет.
На греблі верб зелені глиби
Складають листяний букет.
Мов спокій сам, дрімає плесо
Зелено - сірого ставка.
Заснув лелека піднебесний
Там, де й поживок відшукав.
Ставок Тартак
© Copyright: Валентина Козаченко, 2016
Свидетельство о публикации №116051407669
Свидетельство о публикации №116051407669
Рецензии