А ніч тебе чекала соромливо
Як теплого, бурхливого дощу
Із настроєм кохання ти можливо
В волосся заплітала глибину
На дні якої, жертва тільки я
Простий сценарій того ритуалу
Один там епізод, одного дня
Мене з обриву скидуєш без жалю
Сценарій хоч простий, та я летів
Ширяв, парив над осінню і листям
Бентежне серце, стомленне хотів
Останній раз потішити повітрям
В ту мить коли до низу за секунду
В очах замалювались вітражі
Інтимна обстановка, де ми будем
Не дивні, без образи й не чужі
Де пристрастям тіла повіддавали
І жадібно руками вбивши ніч
Красиво одяг з себе позривали
Розкидавши його урізнобіч
Усе змітала хвиля поцілунків
На небі від кохання зорепад
Незвичних і таких чудних стосунків
Не бачив навіть більший водоспад
Шкода що по сценарію я мертвий
Живим був тільки декілька секунд
Як жаль що при кінці я тільки жертва
А як могло б все бути іншим тут...
Полiт
© Copyright: Мокренко Хром Олег, 2016
Свидетельство о публикации №116051402374
Свидетельство о публикации №116051402374
Рецензии